Словник української мови (1927)/баранина

by Борис Грінченко

◀ баранець

Словник української мови Борис Грінченко Б баранина

бараниця ▶

Київ: Горно, 1927

Бара́нина, ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та й кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Стор. I. 27. Наварила борщу з бараниною. Черниг. у. Ум. Бара́нинка. От вам стегно баранинки. Стор. I. 27.