Словник української мови (1927)/балювати

by Борис Грінченко

◀ балювання

Словник української мови Борис Грінченко Б балювати

балюра ▶

Київ: Горно, 1927

Балюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Балува́ти 1. Рудан. I. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. I. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.