Словник української мови (1927)/байдачний
◀ байдачище | Словник української мови Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Байда́чний, а, е. Принадлежащий, свойственный байдаку́.
◀ байдачище | Словник української мови Борис Грінченко Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Словник української мови — Б
байдачний
Борис Грінченко
1927
Байда́чний, а, е. Принадлежащий, свойственный байдаку́.