Словник української мови (1927)/багатенький
| ◀ багатенний | Словник української мови Б багатенький |
багатенько ▶ |
|
Багате́нький, а, е. Ум. от бага́тий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.