Словарь української мови (1924)/ґрасувати

by Борис Грінченко

◀ ґраса

Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґрасувати

ґрата ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ґрасува́ти, су́ю, єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. „Ой березонько, чого ти не зелена?“ — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. I. 77.