Словарь української мови (1924)/їздитися
◀ їздити | Словарь української мови Ї їздитися |
їздня ▶ |
|
Ї́здитися, джуся, дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
◀ їздити | Словарь української мови Борис Грінченко Ї їздитися |
їздня ▶ |
|
Словарь української мови — Ї
їздитися
Борис Грінченко
1924
Ї́здитися, джуся, дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.