Словарь української мови (1924)/їздити
| ◀ їзджалий | Словарь української мови Ї їздити |
їздитися ▶ |
|
Ї́здити, джу, диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
| ◀ їзджалий | Словарь української мови Борис Грінченко Ї їздити |
їздитися ▶ |
|
Словарь української мови — Ї
їздити
Борис Грінченко
1924
Ї́здити, джу, диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.