Словарь української мови (1924)/ірвонути
| ◀ ірватися | Словарь української мови І ірвонути |
іржати ▶ |
|
Ірвону́ти, ну́, не́ш, гл. = Рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
| ◀ ірватися | Словарь української мови Борис Грінченко І ірвонути |
іржати ▶ |
|
Словарь української мови — І
ірвонути
Борис Грінченко
1924
Ірвону́ти, ну́, не́ш, гл. = Рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.