Словарь української мови (1924)/явнісінько
◀ явнісінький | Словарь української мови Я явнісінько |
явно ▶ |
|
Явні́сінько, нар. Совершенно явно, совершенно очевидно. Озирнув Іван навкруги себе і йому явнісінько стало, що Остап не в труні лежить, а живе собі, мов чернець той, у келії. Грин. I. 288.