Словарь української мови (1924)/явно
| ◀ явнісінько | Словарь української мови Я явно |
яворець ▶ |
|
Я́вно, нар. Явно, очевидно. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. I. 45.
| ◀ явнісінько | Словарь української мови Борис Грінченко Я явно |
яворець ▶ |
|
Словарь української мови — Я
явно
Борис Грінченко
1924
Я́вно, нар. Явно, очевидно. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. I. 45.