Словарь української мови (1924)/шурнути

by Борис Грінченко

◀ шурлай

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шурнути

шурпа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шурну́ти, рну́, не́ш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж роскинув крила. Нп. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.