Словарь української мови (1924)/шуміти

by Борис Грінченко

◀ шумівка

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шуміти

шумка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Шумі́ти, мі́ю, єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. I. 91.

II. Шумі́ти II, млю, миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Левиц. Пов. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Чуб. Шумітиме нагаєчка по над головою. Чуб. III. 111.