Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шумка
Берлін: Українське слово, 1924

Шу́мка, ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. I. 26. 2) Родъ танца.