Словарь української мови (1924)/шугонути
| ◀ шугнути | Словарь української мови Ш шугонути |
шугу ▶ |
|
Шугону́ти, ну́, не́ш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
| ◀ шугнути | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шугонути |
шугу ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шугонути
Борис Грінченко
1924
Шугону́ти, ну́, не́ш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.