Словарь української мови (1924)/шпуртонути
◀ шпурнути | Словарь української мови Ш шпуртонути |
шпуряти ▶ |
|
Шпуртону́ти, ну́, не́ш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
◀ шпурнути | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпуртонути |
шпуряти ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шпуртонути
Борис Грінченко
1924
Шпуртону́ти, ну́, не́ш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.