Словарь української мови (1924)/шпихлір
◀ шпитко | Словарь української мови Ш шпихлір |
шпиця ▶ |
|
Шпи́хлір, ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
◀ шпитко | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпихлір |
шпиця ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шпихлір
Борис Грінченко
1924
Шпи́хлір, ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.