Словарь української мови (1924)/шпитко

by Борис Грінченко

◀ шпити

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпитко

шпихлір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпитко, ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.