Словарь української мови (1924)/шпалера
◀ шпакуватий | Словарь української мови Ш шпалера |
шпалір ▶ |
|
Шпале́ра, ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Левиц. I. 490. Ум. Шпалерка. Г. Барв. 101.