Словарь української мови (1924)/шпакуватий

by Борис Грінченко

◀ шпаконько

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпакуватий

шпалера ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпакува́тий, а, е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. НВолын. у.