Словарь української мови (1924)/шкодник
◀ шкодливо | Словарь української мови Ш шкодник |
шкодниця ▶ |
|
Шко́дник, ка, м. 1) = Шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
◀ шкодливо | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкодник |
шкодниця ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкодник
Борис Грінченко
1924
Шко́дник, ка, м. 1) = Шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.