Словарь української мови (1924)/шкідник
◀ шкідний | Словарь української мови Ш шкідник |
шкідниця ▶ |
|
Шкідни́к, ка́, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
◀ шкідний | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкідник |
шкідниця ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкідник
Борис Грінченко
1924
Шкідни́к, ка́, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.