Словарь української мови (1924)/шепотун
◀ шепотинниця | Словарь української мови Ш шепотун |
шепт ▶ |
|
Шепоту́н, на́, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
◀ шепотинниця | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шепотун |
шепт ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шепотун
Борис Грінченко
1924
Шепоту́н, на́, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.