Словарь української мови (1924)/шепотинниця
◀ шепотинник | Словарь української мови Ш шепотинниця |
шепотун ▶ |
|
Шепоти́нниця, ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
◀ шепотинник | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шепотинниця |
шепотун ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шепотинниця
Борис Грінченко
1924
Шепоти́нниця, ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.