Словарь української мови (1924)/шелесть

by Борис Грінченко

◀ шелестіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шелесть

шелехнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шеле́сть, меж., выражающее шелестъ, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.