Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шворінь
Берлін: Українське слово, 1924

Шво́рінь, рня, м. 1) = Швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Вас. 165.