Словарь української мови (1924)/шворка
◀ шворінь | Словарь української мови Ш шворка |
шворний ▶ |
|
Шво́рка, ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. Шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.