Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шахрун
Берлін: Українське слово, 1924

Шахру́н, на́, м. Мошенникъ, мотъ. Я тому шахрунові дав гроші, шоби мені двори поклав, а він взєв та й якимис дармоїдом роздав. Гн. II. 103.