Словарь української мови (1924)/шахрувати

by Борис Грінченко

◀ шахран

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шахрувати

шахрун ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шахрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. НП. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі грішми.... людей шахрували. Гн. II. 72.