Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шахварь
Берлін: Українське слово, 1924

Шахва́рь, ря, м. 1) = Шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб. 2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.