Словарь української мови (1924)/шапарь
◀ шапарувати | Словарь української мови Ш шапарь |
шапище ▶ |
|
Ша́парь, ря, м. 1) Ключникъ, экономъ. 2) = Шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.