Словарь української мови (1924)/чумацький
◀ чумацтво | Словарь української мови Ч чумацький |
чумаченько ▶ |
|
'Чума́цький, а, е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) ' Чума́цька доро́га, чума́цький шлях. Млечный путь. Ком. I. 49.