Словарь української мови (1924)/чумацтво
| ◀ чумарчина | Словарь української мови Ч чумацтво |
чумацький ▶ |
|
Чума́цтво, ва, с. 1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. 2) Соб. Чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.