Словарь української мови (1924)/чужоземець
| ◀ чужовірство | Словарь української мови Ч чужоземець |
чужоземний ▶ |
|
Чужозе́мець, мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. I. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. I. 50.
| ◀ чужовірство | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чужоземець |
чужоземний ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чужоземець
Борис Грінченко
1924
Чужозе́мець, мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. I. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. I. 50.