Словарь української мови (1924)/чужовірний
◀ чужоварник | Словарь української мови Ч чужовірний |
чужовірство ▶ |
|
Чужові́рний, а, е. Иновѣрный. Наша аристократія… сталась би чужовірною. К. ХП. 121.
◀ чужоварник | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чужовірний |
чужовірство ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чужовірний
Борис Грінченко
1924
Чужові́рний, а, е. Иновѣрный. Наша аристократія… сталась би чужовірною. К. ХП. 121.