Словарь української мови (1924)/чортяка
◀ чортяк | Словарь української мови Ч чортяка |
чортяцтво ▶ |
|
Чортя́ка, ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.