Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чорногуз
Берлін: Українське слово, 1924

Чорногу́з, за, м. Аистъ. Чуб. I. 63. Вх. Пч. I. 16. См. Бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.