Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бузько
Берлін: Українське слово, 1924

Бузько́, ка́, м. 1) Аистъ, Ciconia alba. Вх. Пч. I. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 205.