Словарь української мови (1924)/чміль
| ◀ чмихнути | Словарь української мови Ч чміль |
чмовх ▶ |
|
Чміль, чмеля́, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. Слу́хати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. Чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.