Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чмихнути
Берлін: Українське слово, 1924

Чми́хнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.