Словарь української мови (1924)/чиститися
◀ чистити | Словарь української мови Ч чиститися |
чистісінький ▶ |
|
Чи́ститися, щуся, стишся, гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.
◀ чистити | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чиститися |
чистісінький ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чиститися
Борис Грінченко
1924
Чи́ститися, щуся, стишся, гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.