Словарь української мови (1924)/черничити
◀ черниця | Словарь української мови Ч черничити |
черничка ▶ |
|
Черни́чити, чу, чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.