Словарь української мови (1924)/черговий
◀ черговець | Словарь української мови Ч черговий |
черготіти ▶ |
|
Чергови́й, а́, е́. Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
◀ черговець | Словарь української мови Борис Грінченко Ч черговий |
черготіти ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
черговий
Борис Грінченко
1924
Чергови́й, а́, е́. Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.