Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черв
Берлін: Українське слово, 1924

Черв, ва́, м. 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ = червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять. Ном. № 7232. 2) Соб.' Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув. Гн. II. 31.