Словарь української мови (1924)/чепілик
◀ чепіга | Словарь української мови Ч чепілик |
чепіль ▶ |
|
Чепі́лик, ка, м. = Чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
◀ чепіга | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чепілик |
чепіль ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чепілик
Борис Грінченко
1924
Чепі́лик, ка, м. = Чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.