Словарь української мови (1924)/чепіга

by Борис Грінченко

◀ чепиргач

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чепіга

чепілик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чепі́га, ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. I. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. I. 49. Мнж. 148.