Словарь української мови (1924)/челяда
◀ челюстники | Словарь української мови Ч челяда |
челядин ▶ |
|
Челя́да, ди, ж. = Челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. Ум. Челя́донька. Там гуляла челядонька молода, а між тою челядою Петрика нема. Грин. III. 541.