Словарь української мови (1924)/цілюрник
◀ цілювати | Словарь української мови Ц цілюрник |
цілючий ▶ |
|
Цілю́рник, ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
◀ цілювати | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілюрник |
цілючий ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цілюрник
Борис Грінченко
1924
Цілю́рник, ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.