Словарь української мови (1924)/цілковий
◀ цілкий | Словарь української мови Ц цілковий |
цілком ▶ |
|
I. Цілко́вий, а, е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.
II. Цілко́вий, вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.