Словарь української мови (1924)/цілкий
| ◀ цілка | Словарь української мови Ц цілкий |
цілковий ▶ |
|
Цілки́й, а́, е́. 1) Мѣткій. Кіев. у. 2) Цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.
| ◀ цілка | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілкий |
цілковий ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цілкий
Борис Грінченко
1924
Цілки́й, а́, е́. 1) Мѣткій. Кіев. у. 2) Цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.