Словарь української мови (1924)/цілити
◀ цілитель | Словарь української мови Ц цілити |
цілитися ▶ |
|
Ціли́ти, лю́, ли́ш, гл. Исцѣлять.
Ці́лити, лю, лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
◀ цілитель | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілити |
цілитися ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цілити
Борис Грінченко
1924
Ціли́ти, лю́, ли́ш, гл. Исцѣлять.
Ці́лити, лю, лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.